укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44155, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2020.05.05
Распечатать произведение

Ольга Брагина

***

він каже твої руки немов лікарняні бинти на шиї
мовчання мов рідина в легенях дихати більше нічим
тому ми говоримо те що не має значення те що болить
розпеченим яблуком суму перетікає з повітря у кров
ми тут за сумісництвом мертві та маємо рухами теплих судом свій підтвердити вирок
ми невиліковно закохані в себе тому ще живі
він каже відчини вікно
нехай повітря цієї весни потрапить в кімнату
наша шкіра рясніє подряпинами від реальності
ми боїмося доторків один одного слів
тінь як зворотня сторона світла на підлозі росте
він каже відчини вікно у мене алергія на світ цей
та ми з ним зрослися мов сіамський викидень
він каже куди нам рухатись далі я ствердно хитаю головою
ми розуміємо один одного без слів
життя могло бути простим якщо не ускладнювати але ні
відчини вікно там справжні люди живі йдуть у справах своїх
впевнені що це потрібно
а ми здатні лише примітки перечитувати шукаючи в них себе
це наче виправдання нашого існування
з темряви у світло потім знову в темряву
який сьогодні день
там люди в масках з дешевої марлі
не впізнають один одного тому вітаються
тепле повітря змушує калатати серце наче надія існує
наче в підвалини нашого існування її закладено взагалі
серце починає калатати ти йдеш кудись
не розуміючи куди і навіщо захлинаєшся повітрям густим
час не лікує кохання не лікує ліки не лікують
сама себе не втримаєш розіб'єшся
ми вдаємо що знайомі він каже йди

2020
© Ольга Брагина
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании