жива прадавня рілля України
добре сяйво на схилах ріки
в три крила знизу і зверху
пливуть валки коловоротом віків
за небесні ріки спалах горить
у вечірньому світлі багате колосся
врятовані хрести старої вітчизни
закрутили дві спіралі одне ім'я
великої історичної матері України
трипільські гони на три череди
одна чорна тисячна горна
друга червона водяна ротонда
третя зелена межирічна коса
тепер оживають траєкторії життя
праматері із ярусів прабуття
приймай перероджене втілення
на рогах сонце-квіту місяцем
мої прадавні трипільські речі
на чотириколісних возах  
на відстані польоту джмеля
моя стиснута рогом гірська печаль
моя довга орієнталь виблискує віссю
з іскрами вогню від хатньої печі
моя прабатьківщина розквітла
поміж артерій Дніпра і Дністра
на тирличних колесах тисячі арб
з волами з конями з биками на марші


між тими днями і між тими місяцями
між старим мудрим праминулим
та ритмічно-циклічним сьогоденням
від світанку до самого смеркання
від сівби по ріллі і до гарячих жнив
від першого Різдва і до крайнього Купала
від весілля з рушниками і до проводів
колись жив і досі живе і вічно буде жити далі
мій трипільський рід із Трипілля
і сягає рід далеких вісім тисячоліть
безкінечні лади моїх предків володарів
піт і сіль невтомних батьків
на хрестах на вівтарях на покуттях
через діда та бабу
дітлахи повивчали усякі світи
реманент посуд прикраси узвари
як приватно ходити за кіньми
як перебиратися з возами толоками
як на щоденну важку працю запрягатись
як косити в заплаві довгі льони
як тесати в дібровах кремезні дуби
як пасти стада коней та корів
як крутити заміси з білої глини
як ткати полотна з конопляних ниток
як випікати рум'яні паляниці у печі
як обробляти широкі лани на тяжких волах
як будувати житла з вікнами та вівтарями
як виплавляти мідь і кувати бронзу
як доїти корови та ростити курей
як доглядати свиней та овець з баранами
як човни майструвати і сплавлятись річками
як торгувати на ринках з добром і зі злом
як сакральні ритуали
вивести на міцне здоров'я

окупована Арата вочевидь
зайшли в село окупанти з півночі
не панькалися одразу забрали
у голосистої баби ШЕРШНИХИ
дворічного добрячого кнура
просто зайшли взяли і пішли далі
наступного дня родина ШЕРШНІВ
організувала демонстративний
похорон двох невинних старих псів
ховали їх в двох закритих домовинах
везли по старій вуличці
на одній підводі дві чорні домовини
з метою імітації поховання
старі жінки гучно голосили
плакали і кричали що вбили
двох роботящих синів
Максима та Кирила ШЕРШНІВ
котрих начебто учора
розстріляли люті окупанти
проте насправді сини вночі
втекли з села через незакритий
білоруський кордон
вимушене згортання віри у лихо
від напруженого часу війни
халепа та лихо розривали
звичайні стани на хаос подій
від надзвичайної повсякденності
виживали на старому пожовклому салі
обтикувались межі колись відкритих
заплав випасів толок вигонів
у березі гонористої річки
де закладались схрони продовольства
цивільними заради самозбереження
у селі проводили мобілізацію
на колективні роботи людей
просто гнали карателі
з безвідмовними автоматами
старі жінки взаємодіяли
між собою без жодної надії
на швидке визволення
із рідними захисниками  
партизанами повстанцями
дідами колишніми учасниками
визвольного руху опору
баби зустрічали ночами
але уникали зустрічі
із лютими загарбниками
молодиці ховались не виходячи
з ізольованого простору
підлітки щодня розносили чутки
про надзвичайні події в селі
про вогневе ураження курей
качок індюків гусей кіз овець
малеча тікала від насильства
перелякано сиділа у домівках
в приготовлених схованках
в укриттях в підвалах в землянках
у замаскованих місцях
селяни боялись чисток карателів
два молодики втратили глузд
поневірялися вулицями села
у шизоїдній свідомості
яка долала цей хаос окупації
злидні голод холод зими
переживання вогневої розправи
з цивільними людьми
заради подолання стресу
окупаційної трагічності
корінні мешканці села
пристосувались до надзвичайних
умов існування в обмеженнях
вигнання окупантами чоловіків
свари та крики посеред вулиць
у дворах лунає матюччя
поліцаїв старост карателів
залучають до поховання мертвих
щодня шукають копачів могил
для тих хто загинув
мученицькою смертю
нагнітання стресу у селян
пошук підозри у свідомості
необхідність виживання
стала проблемою громади села
під час окупації
група депутатів колоборантів
що співпрацювали з окупантами
вони ходили по помешканням
не сторонилися відвертих
пограбувань залишених господарств  
множили негативний наратив
про спалювання жител
бомбардування населених пунктів
силами оборони України
у парубків виникло відчуття
побратимства у здійсненні спротиву
вони міркували про незавершене
та непроговорене буття у лісах
документували мобільними телефонами
своє тривожне буття в селі
ті хто змінили свій соціальний статус
організовули вшанування загиблих
під час поховання плачем
посеред одиноких палачів
та п'яних карателів окупантів
задіяли взаємодопомогу
з навколишніми господарями
для рідних загиблих захисників
аналізували матеріальні ресурси
та їх швидкі втрати у ході окупації
аналізували соціальні травми
щоденні жахливі втрати
після щонічних розстрілів
які доводилося чути за селом
і щоночі переживати
рідним та близьким розстріляних
давалась в знаки розгубленість
авторитетних бабусь
в окупованому селі
у різних підходах
до опору окупантам
через партизанський спротив
запеклий опір селян нівелювався
переміщенням і переселенням
в інші місця проживання
рідні боялись визнавати втрату
власних домівок та господарств
з помешканнями коней та худоби
люди мали інтерес до новин
ніхто не вірив у спроможності
верхівки подолати кризу окупації
проте молодь вела спостереження
за розширеною реальністю
окупованого села
вона переосмислювала звуження
знеціненого часу активності
від минулого до теперішнього
на користь майбутнього
вона долала межі психологічного
діапазону і надавала
іншого притомного значення
усталеним цінностям батьків
тому усіма способами розширювала
свій соціальний статус
вона доглядала та стежила
за своїми домашніми тваринами
фіксувала усякі свідчення агресії
та інтерпретувала жахливі події
вона рефлексувала на волонтерство
читала та проговорювала молитви
постійна тривога і трепет
володіли молодими парами
усі перебували у панічному страху
який переходив у гострі відчаї
та больові відчуття у головах
постійні перевтоми і виснаження
виявляли гнів після недосипання
постійні почуття втрати
рідних і близьких
без полегшення умов життя
без рівноваги без підтримки
між жахами і задоволеннями
виникала звичайна
байдужість до влади