укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44194, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.07
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

                                         памяти Елены  Ржеутской
 
Какая отвага: по жизни идти босиком
С осанкою гордой — размокшим шальным большаком,
Так, будто не вдосталь ещё от судьбы натерпелась,
За меру познанья платить, осязая снега,
Горячим асфальтом подошвы свои обжигать
И чтобы при этом
                               душе и леталось и пелось.
 
Твой голос текучий, подобно осенней реке,
Любви неизбывной, живой,
                                            не убитой никем,
Звучит, словно был на земле от рождения мира,
Запомнивший тёплые краски эдемских садов,
Надежд подвенечных и — позже —
                                                          отчаянье вдов,
Стал мудрости горькой настойкой,
                                                         добра эликсиром.
 
…Вечерние отблески, всё же, — подобьем тепла,
Как эхо страстей, что, казалось, сгорели дотла,
Проявят высокие смыслы - с особою силой.
Босая царица, не выдохнуть бабьей судьбы,
Но спеть её можно...      
                                       и так, чтоб свободнее быть
И легче ступать — оттого, что былое простила.
 
Вот так и живём, отдавая без устали всё,
А время — потоком — по острым порогам несёт,
И ранит, и лечит нас,
                                      и возмужавших, и хрупких.
…Как ветер октябрьский, бессилье виски холодит, —
Вдогонку кому-то пропетое: «Не уходи…»
Твоим болевым, всепрощающим сердцем, голубка.
 

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні