БЕОВУЛЬФ
(Неогекзаметр)
Озеро вкруг обступили мёртвые хмурые скалы.
Тайный чертог для себя здесь великаны снискали.
В местности, подле лежащей - глухо, ужасно, и серо.
За водопадом гремящим бездонно чернеет пещера.
В озере темные воды, не знавшие сини небесной.
В них испокон обитают твари, рождённые бездной.
Здесь где-то свили гнездо потомки преступного рода.
Меч свой берёт Беовульф и отважно скрывается в водах.
Воины ждут и молчат. Быстро уходят минуты.
Битвы не слышатся звуки - глушат их вод перегуды.
Вздрогнули вдруг храбрецы. Сурово нахмурили брови.
В озере, полном химер, вода закипела от крови.
Сильным, бесстрашным бойцам взоры туманит досада -
Пена окрасилась кровью в кипени струй водопада.
Чудища выплыли вновь и в алой купаются пене.
По Беовульфу король справит поминки в Олене.
Тянутся к дому датчане. Правды не знает дружина.
Только не мёртв Беовульф - пред ним расступилась пучина.
Держат главу великана могучие руки героя.
Вместе с огромным мечом - призом смертельного боя.
Так что, не надо бояться, что тропы теряются в хмари,
Что на поверхности жизни - мерзкие злобные твари.
Длится кровавая битва и в мрачной таинственной глуби,
Меч добывая в бою, восславятся доблести слуги.
*** Игорь Качуровский
БЕОВУЛЬФ
(Неогексаметр)
Озеро вкруг обступили мертві насуплені скелі.
Десь тут гніздяться вони - велетні в тайній оселі.
Дика місцевість довкола - похмура, глуха і потворна.
За водоспадом гримучим печера, глибока і чорна.
В озері темна вода, що ніколи не світить блакиттю.
А з глибини визирають хижі зелені страхіття.
Десь тут гніздяться вони - нащадки злочинного роду.
Меч свій бере Беовульф і відважно пірнає під воду.
Воїни стали і ждуть. Швидко минають хвилини.
Тільки не брязкіт мечів, ані крик з-під води не прилине.
Раптом здригнулись усі. Хорбрі нахмурили брови:
В озері, повнім страхіть, вода закипіла від крови.
Сильним, безстрашним бійцям сльози набігли на очі -
Під водоспадом гримучим піна червона клекоче.
Знов випливають наверх підводні потвори зелені.
За Беовульфом король буде тужити в Олені.
Данці відходять додому. Правди дружина не знає.
Та роздалася вода і враз Беовульф виринає.
Голову велетня воїн виносить з печери з собою.
Разом з ворожим мечем - здобиччю смертного бою.
Тож не жахаймось і ми, що довкола провалля і гори,
Що на поверхні життя - бридкі осоружні потвори.
Битва кривава триває в глибинах таємних і чорних,
Зброя, здобута в бою, не схибить в руках непоборних. |
