укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.09.18
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

из цикла "Подстрочник моего молчанья"

                За  немотой,  как  за  стеной,
                Где  звук  -  неволен,  скован  шаг,
                Твердила  безнадёжно  так
                Ему: “ Поговори  со  мной...”.

                 Себе  перечила  сама,
                 Томясь  свеченьем,  как  виной,...
                 А  он  в  сумятице  дневной
                 Не очень  силился  внимать,

                 Оберегая  свой  покой,
                 Во  оправдание  своё,
                 Её  смятенье  назовёт
                 Небрежно  “ робкой  чепухой”.

                 Так,  несмотря  на  резкий  нрав,
                 Изменчиво  упрям  и слаб,  
                 И  -  вечной  занятости  раб -
                 Он  полагал,  что  вечно  прав...

                 Ей  -  пытка  чистого  листа,
                 Когда  не  выразить,  мечась:
                 Опорой  не  был  в  трудный  час
                 Да  и  заступником  не  стал.

                 Но  всем  сомненьям  вопреки
                 Упрямо  верила  -  родной.
                 И  вновь: “ Поговори  со  мной....”,
                 И  каменела  от  тоски.
                                                                                                             
                 Хоть  знала:  поздно.                                                
                                                      Знала:  жаль....
                 И что несказанное  всё
                 С собою  в  вечность  унесёт
                 Неразлюбившая  душа...

                 А  он – в  оставленные  дни  -  
                 Измучится  в  тиши  ночной
                 Тем,  что  бессмыслице  сродни  -
                 Её:  “Поговори  со  мной...”.                          

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні