укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.03
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

                                             
                                В пору, где летучи речи,
                                Вторя стереосистемам,
                                Пели мы - почти беспечно -
                                "Не спочнемы. Не спочнемы ...".

                                На тепло - щедрее братьев,
                                Сопричастьем жили все мы,
                                И от дружеских обьятий
                                Нам казалось "не спочнемы".

                                … Да, почти не уставали
                                И текло златое время,
                                Мы - в пути и на привале -
                                "Не спочнемы. Не спочнемы".

                                Были вёрсты нам по силам
                                до поры.
                                                      И вздохи - немы
                                Там, где сердце заштормило
                                Этим давним "Не спочнемы...".

                                И запросим передышки:
                                Так скорбей придавит бремя,
                                Только заданное свыше,
                                Обернётся - "Не спочнемы".

                                Беды боулингом - жёстко -
                                Выбили друзей из жизни,
                                На распутьях, перекрёстках -
                                Отрезвляющие тризны.

                                Вслед ушедшим им, почившим,
                                Свет осенней хризантемы
                                И звучащее всё тише,
                                Памятное "Не спочнемы...".

2010
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні