укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.09.24
Роздрукувати твір

Оксана Доріченко

Антону Павловичу Чехову

[I]Антону Павловичу Чехову – с любовью[/I]

Золотой Карасик Вдохновенья,
Вестник стихотворного Начала!
Жаль, сарказм прозаика в прозренье
Никогда не перейдет…
                                       Кричала

Рыба-Слово, мир рождая.
                                           Отче,
Вод потопа вновь не шли на сушу!..
Тени всё длиннее, день – короче,
Червь сомненья точит в иле душу,

Чешую отбросившую, кожу
Не надевшую к Тебе – в рожденье.
По ножу – Русалка ножки… Божжже…
Боль кромсая, множим наважденья

Темень. Тьму. Глухую. Точно в воду,
Свет, войдя, ломается, дробится,
Искажая наши озаренья,
Лик Творца – в лепнине жалкой. Лица
К отраженьям жмутся, ищут коду…

Музыка Творенья – нежным звоном
В талых водах, в ливнях, наживую
Шьющих Землю с Небом. Тихим фоном –
Пенье соловья, совы – в слепую
                                         ночь всхлип,
Чайки крик над морем…
                                        Мировую

Чашу, трубку мира – с Тем, Кого Вы
Призабыли (перетерта – леска),
Истерзав песчинкою таланта
В Раковине — кроткого Моллюска,
До жемчужины любви ужавшись
До земной, судьбу обвившей кантом,
До земной судьбы… сетей… оковы
Тяжелы и ржавы…

Как чахотка –
                    ржавчиной изъев румянец легких,
Так талант Ваш - смех Ваш источил.
Ни вдохнуть, ни выдохнуть, напрасно
Утекает жизнь с надеждой вместе.
Врачу, исцелися!..
                         …Опочил…

2.
Как карась безумный – заклинатель
Собственной любви чудной стихии,
Так и я – унылых строк кропатель,
Поцелуй тоски – в слова лихие
Перемысливаю, жду смешной рыбёшки
Грустных, влажных, страстных целований…
В ожиданье - графоманю понемножку.
И моей любви сие посланье
Примешь ли, любимейший писатель?..

3.
Ужаленный смертельно быта прозой,
Форелью возвращаешься к Истокам.
Безбожье – поза. Слышишь?- просто – поза.
Да, смерть – жестока.

Коллега, мне ль не знать ночей бессилье!
Себя – не вылечишь,
                             спастись? – ни зги не видно,
Мир болью и отчаяньем обилен…
Твой Вечный День
                               Живой Водой – пульсирует.
Творец – Всесилен.

Иронией израненное сердце
Ладони Господа утешат, уврачуют.
И Ялта – чайкой, в Небеса – живою дверцей, –
Свободу чует!

24-30.09.10

2010
Киев

Написано на конкурс «Синани-феста» 2010 по мотивам рассказа А.П. Чехова «Рыбья любовь».

© Оксана Доріченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні