харківський осюрний клімат війни
худі деградації від жорсткої розплати
за танкові розстріли оточених міст
коли рпг розійшлися хвилями параної
за гроші істеричного вождя в тіктоці
а ви наймані сини у витягненому Донці
пахнете лютою смертю примар  в облозі
наш передній край у випаленому лимані
моя міць вражди ще досі калічить м'ясників
їду в бойовому дозорі з вогнем у спину
неначе винаймані раби у безглуздій грі
з віроломними криками полковників
відчуваю смак яскраво червоного кабу
незабутній запах розірваних кісток
 в ілюзіях розграбованого раю прибутків
емоційний психоз з матюччям зяє смертю
я під вільною хатою
 убитої родини піднімаюсь
виживаю з аравою у нестямі зникнути
без перекладу духу
відпрацьовую різню
в іторичному формулярі
якось сьодні не святі тріпають нерви
це  довго їдуть у пошуці сліпих гармат
без достачі планових цілей і без контакту
їду під опіками бомберів по-під скидами
під клятими ефпівіхами наглих холуїв
пішки йду під службовий ніж на схід України
долаю три кордони блокпостів
 з ницими агресивними негідниками
з нехлюями вбрід переходжу
 живу воду Мертводу до Дону
до боягузів екстремізму
від одних проклять
до заклять усезнаючих
тво заступників
від фантомних
з вересками несамовитих криків
підлих підполковників
на державних огидних рабів
на командному пункті
тисне галас та кіпіш
з  підтягнутим брудом
у статусі шантажу
ти укупі з вогнем серця
з незручностями у роботі з текстами
розлітається зграя рабів
від похоті слів у крові
убиті голосом старого приходу
міщани ризикнули вийти
по сіряку без втрати
влади над самими собою