укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.10.25
Роздрукувати твір

Микола Румянцев

НОВА ХІРОСИМА

1

забагато сонця
тиша та пелюстки
червоних руж
виснажене небо
таке
що вірогідність
і можливість
провалля часу
стають реальними
як попіл Хіросими
останній міт
вгамованний людьми

 
2

попелом моїх долоней
стежкою за полем
іржавіе тая земля
іржавіе дощ

хто ти несамовитість
хто ти

іржуть коні за Дунаем
іржуть мої коні
іржуть коні за Дунаем
іржавіе дощ

хто ти несамовитість
безодня

 
3

лагідні люди
сплять по своїх ліжках
бачать рожеві сни
із рожевими крокодилами
ранком стають до праці
інколи ходять до філармонії
чи до театру
лагідні люди

а ні слова промовити
а ні пику роз’юшити

так трапляется Хіросима
так смердить погниле м’ясо

лагідні люди
сплять по своїх ліжках

 
4

а зоря все блима та блима
як той світлофор серед ночі
як той світлофор

до безглуздя
бо така його доля
чия

чи то я
до дідька подався
чи ще хтось

така його доля

пусте

нічого не сталося

зоря тремтить

 
5

небо таке велике
гори трухляві
дай мені Боже щастя
(чи не вкрадуть їжу лісові мавки)
дай но притулюсь цілунком
одним цілунком
на тридцять київських дзвонів

що мені теє життя
не зашморг
не паля

тільки зосталося
небо велике

 
6

то не моя доля
но не моя спрага
тільки тіло зруйноване
луна нескінченного болю
нескінченого бою
від кулі до кулі
від кулі до кулі
без неба без сенсу
а так аби не нудьга
бо то не моя доля
то не моя спрага
жебрає моя доля
жебрає серед люди

1999
© Микола Румянцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні