Ольга Буруто***Б.Г. Ударом сорок п'ять хвилин під діафрагму,
Ковтків зім'ятих мокра гіркота.
Заключне слово взяте із Корану,-
Все, як простіше, правильно, я зна..
Ю..шити літери в друковані клітинки,
Стелити постіль для уявних двох...
Якщо мене тримав за божевільну,
То був не інтуїт, але пророк.
А всі, як фокусники, в дві секунди
Нізвідки витягають цигарки:
Цього достатньо, щоби мовчки бути.
Самопідпал. Все змінне. Струс мети.
Кохаєш в очі і цілуєш в серце.
Взаємна згода зваблення. Тепло.
Вібрую, стиснена в коньячне меццо.
Нічна прогулянка під руку...Передо...
Перериваючись думками на обличчях,
Збираю вражень надважливий скарб.
А хтось чужий під вікнами стовбичить,-
Самоохрещений на гордість хворий раб.
Верхівки небо лоскотали, зорі з нами
В яскравих розсипах іскристого вогню.
Все як завжди - і я була в програмі:
Рукостискання, дотики і ну..!
І двічі в ніч, як в воду не вернемся,
Цілуй дистанцію, губи сліди,
До губ тули, збирай мене із текстів,
І, може навіть, трошечки люби. |
2008 © Ольга Буруто |
