Опубликовано: 2008.07.02
Поэтический раздел: Философская лирика

Данило Кубай

кордоцентризм

На серце розум хмаркою наліг —
     на перше листя сніг;
а гілці мариться, що те минеться —
кричуща випадковість, лячний збіг,
     кочівників набіг…
Ламається вона, і коле серце.

Це зблід, зібгався аркушем розліг,
     вкрив порохом поріг,
а йти вже час, тут про рушання йдеться
звідтіль, де холод зело переміг
     та небеса обліг,
ув очі всипавшись дотепним перцем,

цементом зимних та рипких іроній,
     самоіроній,
коли крик болю в горлі душить сміх,
     збиває вітром з ніг,
бурульками жбурляє із балконів.

Та хмари розганяє кровобіг,
     а сонце топить сніг;
і гілка, злам відбувши у полоні,
     в буянні листя тоне,
як подорожній в плетиві доріг.
2008

Автор дозволяє копіювання і поширення тексту за умови збереження цього повідомлення

http://m1n3r.livejournal.com/91762.html

© Данило Кубай
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: http://poezia.org/ru/id/14259/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives