Опубликовано: 2008.07.08
Поэтический раздел: Гражданская лирика

Василий Кузан

РІДНА ЗЕМЛЕ – СРІБНА ПТАШКО

РІДНА ЗЕМЛЕ – СРІБНА ПТАШКО

Срібна Земле – рідна мати,
На твоїм обличчі сльози.
Мозолями вкриті руки
Із зими несуть мімози.
Ніжні квіти зустрічають,
Посміхаються і плачуть,
І дарують крилам тугу,
А синам своїм  - удачу.

          Приспів:

Рідна земле, срібна пташко,
Починаючи політ,
Я з тобою в серці прагну
Залишити в небі слід.
Я для тебе хочу в небі
Білим голубом літати,
Добру вісточку принести,
Світ тобою прославляти.


Срібна Земле – рідна мати,
На твоїм обличчі рани,
Ріки виповнені болем,
Гори стали,  мов кургани,
Бо під корінь порубали
Ліс, покритий сивиною...
Я і в радості, і в горі
Залишатимусь з тобою.

        Приспів.

2004
© Василий Кузан
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: http://poezia.org/ru/id/14398/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives