сама собі острів
і дім і фортеця
ше нігті не гострі
й нулі в дисертеці
а хочеться ж свято
нормалізуватись
шикарно взувати
шикарно взуватись
скидати спортивні
вдягати гламурні
щоб тратити гривні
і клеїти дурня
тугрова гутірля
і по телефону
у вуха мов пір’я
настирливе моно
сама собі голос
відчужено вбраний
в динаміки слави
і труби догани
візьми оцю рурку
продмухай вугілля
засипане в турку
мого божевілля
спресоване в кави
робочих авралів
задовбане в клави
редакцій журналів
сама собі постріл
нехай патанатом
посмертний мій постриг
увічнює матом
проводячи розтин
і лоботомію
сама собі простір
інакше не вмію
2006