Мрія. Сон



…Текла до витоків ріка
В зворотнім відрахунку.
Йшла обіч мене ти, струнка
Напівзабута юнко.

Я обнімав тонкий твій стан.
Ми яблуко кусали.
Була весна. Спускали став.
Ріка назад вертала.

Дивились ми на вир швидкий,
Йшли з пагорба в долину.
Я розмахнувсь і в плин ріки
Огризка хвацьки кинув.

“Йди, забери”, – сказала ти.
Він скрився в чорториї.
…Уже й тебе не віднайти.
Ти – нездійсненна мрія.

Спливло з водою півжиття.
Чогось мені так гризько.
З найкращих літ моїх летять
Об’їдені огризки.

Щемлива думка і гірка:
Не ту обрав дорогу.
…Тече вперед моя ріка,
Допоки стріне Бога.