Ентропія часу
Хронотоп-топ-топ-тіп-тіп!
Стрижень часу береже
Кільця ер, епох і діб –
Наштрикнулися – і вже!

Кожна мить – одна у трьох;
Те, що буде, – вже було:
Якщо кажеш: “Щоб ти здох!” –
Знай: уже здійснилось зло.

Світ іде у небуття,
Вичахає, вистига;
Вироста витрат стаття,
Легшою стає вага.

Ентропія з ентропій:
Час не вічний, як не дмись!
Відійти красиво вмій –
Не в безодню, а у вись.

В шорах Всесвіту галоп
Переходить у алюр:
У дірках весь хронотоп –
C’est la vie a la nature.

Fin de siecle один за одним
Переламують навпіл
Нескладним космічним кодом
Зрівноважений довкіл.

Час скінченний? Ну й дурниця!
Парадокс, абсурд і кич!
Тільки ж Сальвадору сниться
День покривлених облич.

Циферблат тече і капа,
І цьому не скажеш “стоп!”
Простягає Кронос лапу:
Хронотоп-топ-топ –
І в лоб!