Такий нехитрий заробіток—
Комусь—медяник, нам—скоринка.
Немов горіх дозріло літо,
Зелено котиться по ринку

До ніг набридливих туристів.
Їм все до ніг: і світ, і гроші,
І навіть дощове намисто
У сувенірний вклалось кошик.

Тримайся, братику, ця злива
Не омине нас, ніби чаша.
Життя—не ягідна полива,
А спалена солдатська каша.

Та злими бути ми не вмієм,
За нами пращури і совість.
Якщо у тебе вогкі вії—
Повір, це прикра випадковість.