В долину мрій сліпих немає вороття - Не вабить зору вже примарними дивами! З розбігу в сни порожні кануло життя Й душа спаплюжена затертими словами.
Як у меду стечуть слова в гіркій отруті, Буденна злість доїсть врочисті побажання. І ланцюгом льняним до совісті прикуті Страшні слова байдуже чорного мовчання!