У той далекий край, де зараз ти,
Не полетять написані листи,
Від мене білий птах не привіта,
І мій квиток, нажаль, не в ті міста.

Не розлюбила! Не забула! Ні!
Але скінчилися недовгі наші дні.
Шляхи на перехресті розійшлись
І з іншими доріжками зійшлись.

Я не одна тепер і ти не сам…
Я руки простягаю небесам
І не знаходжу зірку долі в них –
Вона лишилася в очах твоїх сумних.

Світ за очі хотіла я втекти…
Забутися… себе перемогти…
Квітуче обернути на сухе…
Та серце, щодо розуму, глухе.

Що ж…буде так…Лишаюся вві сні…
У спогадах минулої весни.
Я знищу невідправлені листи,
Лиш хочу знати, що щасливий ти.