| Образ твій, що двоїться...
 
 Розділений був,
 чітко так...
 
 На тоді...
 
 І на зараз...
 
 Що залишилося в зараз -
 мене  хвилювало...
 
 Але...
 
 ...Тінню
 безпам'ятною....
 
 Ну, а...
 
 Все те, що між нами було  –
 то здавалося –
 все це
 вже закрито навік
 і помре разом з тілом.
 
 Але...
 
 Спробуй,
 спробуй і ти!
 
 вік безсоння і...
 
 Блюз!
 
 - ти! –
 ти винна була –
 я хриплю
 – ти одна.
 
 І стискаючись в осипі сколків колючих...
 
 Розумію –
 закляк, щоб вижити
 викреслив  із підсвідомості.
 
 ...На край світу тікав, і...
 
 Спивався,
 час
 даремний
 спаливши...
 
 Але...
 
 Спробуй, спробуй - і ти!
 так, щоб виразно – зірки!
 побачити зірки, і щоб...
 Щоб вони запалили у млі
 цвіт очей твоїх  місячний.
 
 ... Знову я чую слова
 що звивалися в небо,
 плескалися рибою
 в  чорнім затоні.
 
 І як відблиски,
 відблиски ті,
 якнайлегші,
 текли по губах.
 
 Що я пив з цих ось губ?!
 і, навіщо мені це,
 навіщо?
 
 ...Шепочу, задихаючись,
 ти!
 виявилась
 права  –
 ми...
 Одне одному
 дихали
 деякий час,
 рятувалися
 
 ...один одним.
 
 Ну, а після...
 
 Все, що після –
 це...
 
 Дурощі передзимові!!!
 
 світає.
 
 І...
 Ось вони,
 ритми на знову,
 заглушаючи блюз
 молотками відбійними
 рвуться крізь стіни,
 гуркотять переможно –
 - до-
 жи-ти,
 то-бі,
 до-
 лю-
 би-ти
 то-бі,
 до-тер-
 пііі!
 ти!!!
 
 ....І
 от
 так –
 цілий день
 шарудять в голові,
 допомагаючи,
 допомагаючи!
 
 дожити,
 дожити,
 дожити,
 до-
 жжжити...
 
 
 |