Ти звик, щоб все було на таці.
У чорний колір – чорні очі.
Втомився від пісень і танців,
Маніпуляцій теж не хочеш.
Під феєрверки та петарди,
Крізь темну ніч і жовтий місяць,
Себе ти бачиш леопардом,
Але довкола – тільки вівці.
Ти знов крізь скельця окулярів
Узрієш білий і рожевий
Гарячий дим (точніше пару)
Їхніх поверхонь металевих.
Та післязавтра чи пізніше
У них феєрії не буде.
Чи ти найкращий, чи ти гірший, -
Усе одно й тебе забудуть.