дванадцять вітрів розтерзали планету
з дванадцяти дум складається відчай
зростають майбутнього апологети
не знаю навіщо

мені не судилось ні крихти збагнути
благаю залишся мій хлопчику поруч
цей вітер маніяк і від протягу нудить
стискається обруч

сміливцю байдужий до сили тяжіння
лишися бо сад не на жарт відцвітає
і цвіт наче птах перелітний чужіє
було і немає

лети або ні зачекай на погоду
сміється шалений мружачи вічі
дванадцять вітрів оперезують гордість
з дванадцяти дум складається відчай