Десь щастя, а не тільки лихо є.
Впусти у серце, як до хати.
Той, хто у коси стане дихати,
Не перестане надихати.

У світі підступів-переступів
Є мис, де й брехуни не брешуть.
Не гріх кохану зором пестити
І голу без одежі врешті.

А гріх з любов’ю розминутися,
Зі щастям, що вже коло хати.
Впустить – згорнутись – розгорнутися…
І колихати… колихати…


15 березня 2012 р.