Час до світанку. З глибин, глибин
Рушать на зустріч мої образи
Схожі на хижих слизьких рибин
Чи  потопельників, здутих газом.

Більма наставлять свої сліпі,
Пащі роззявлять, готові з’їсти.
Гірко мені, що в мільйоннім місті
Майже нікого, хто захистить.

Що я кажу – в величезнім Світі
Майже нікого. Сама, сама…
Тільки-но знищу того Сома
Ось і новенький. В єдине злиті

Смерть і життя, насолода й мука.
Що тут поробиш? Життя - наука
Як зберегти життєдайну силу
В купі сміття на межі могили.