...весь високий берег всіх зірок,
   що межують з небом іще вищим, —
   плай!..  — й щоніч веде сонми думок,                        (плай = стежина)
   й крок за кроком й там безвихідь ближча...                (ближча = наближається)

...бо не зорям падати крізь ніч:
   думам, — з тої вутлої стежини;
   палахтіть з небесним віч-на-віч
   з власної безумної провини...

...а нам — виряджати все нових,
   в прапрадавнім воску крил, Ікарів!..
   і тягтися слідом всіх сліпих:
   таки в рай!.. мов бджолам до нектарів...