Пишні сосни в білих шатах,
Сонце вранішнє сміється...
Біле поле, білі хати,
Білий дим над ними в’ється
В небо синє, наче море,
Неозоре й чисте-чисте...
Хтось в полях розсипав зорі,
Наче райдужне намисто.
Як воно на сонці грає,
Своїм блиском сліпить очі!
Спокій душу обіймає...
Серце ж радісно тріпоче,
Наче голуб, білий-білий,
У морозному повітрі...
Щира дяка, Боже милий,
Що живу у цьому світі!
Що я можу бачить, чути,
Милуватися красою...
Маю щастя - просто БУТИ!
Й, головне, самим собою.