Справжні друзі, плюшезвірі...
Ви моїй душі - по вірі.
Пес рожевий, кінь брунастий.
Я виходжу сонце пасти.

Хоче чаполоч гостинця,
Зло - не варте і мізинця -
Визирає з хати зранку,
Покусає... за фіранку...

Черепаха мне афішу,
Каже: "...вірші важливіші".
Пес танцює за сосиску,
Хоч не вийшов хутром, писком.

Бісеристий шлях, лелечий.
Коловрати... колотнечі.
Бабці шепчуть: "Все гріховне".

...примовкай, жертовний овне...

Голомозі кроленята
Просять брилика і свята.
Глід хапає за петлицю.
Світ абсурдів. Добрі лиця.

Все розквітле, все суттєве!
Мну євшан... Іду в дім Єви.
Там кошулі, парадизки.
Розбігайтесь, хижі лиски...

Ось кашне жовтогаряче.
Калатає серце - зряче.
А стежа пливка, небесна.
Зійде сонце - річка скресне.