Опубликовано: 2007.04.11
Поэтический раздел: Сонеты

Надежда Черноморец

***

Ірочці Коренюк
Вже осінь виплакала сліз, вже відридала!
Світанок сірий, сірий день і сірий світ.
Та раптом з марева зринає - білий сніг,
В танку фантазій білість розгулялась.

Сніжинка кожна - філігранність досконала -
В повільнім вихорі, як у мінливім сні,
Кружляє і летить на ліхтарів вогні,
І до землі спадає величаво.

Вальсує за вікном - а тут свіча горить,
Спливає, скапує, повільно загасає,
Свіча й легке вино - і флейта тихо грає,
І ледь слова пливуть, розмов неспинна нить.

Час зупинив чи лиш притишив біг...
Навколо сніг, лиш білий, білий сніг.
2000
© Надежда Черноморец
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: http://poezia.org/ru/id/5046/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives