Е-е-х!

Вас звільнив...

Не я - дебіл.

Роздовбана підлога,
дзвін в башці,
озону запах
від вибухів,
звичайно завіконних
здригава
тільних.

Отрута денних слів.

Ну і...

Звичайно,
злам
ось цього,
ось,
рядка...

Зриваючись у пристрасті,
хоч
й
не уявного,
здувайтеся повітрям
свободи,
хоч
й
примарного,
та щастя
і,
затуляючи зірки.

Летіть до біса
з виттям мотоциклетки
кожнонічної.

Хоч на годину,
чи на дві на три,
та зникніть ви
з моєї
зі свідомості.

І я засну, засну, засну,
гей, друг пугач,
допоможи ж!

Угу-угу-угу-угу!