Валентин СолодовникБіла нічВже тридцять літ не йшов цим тротуаром, Не бачив цих мостів і кам`яниць… Тоді ще фільм з`явився - “С легким паром!» – Та новорічна казка двох столиць. Так легко. Ніби й в сні нема потреби. Здається, можна нескінченно йти. Нас четверо під світлим невським небом, В яке звелись розведені мости. Скрізь акварельні кольори розлиті, Тоненький місяць – літерою еС, Срібляста хмарка – майже у зеніті, Повисла серед спокою небес. Над хвилями – прозорість бездоганна. Виблискує могутня течія… Про фільм згадала витончена панна Весняно-юна, як тоді був я
|
2007 © Валентин Солодовник |