.   .   .

двічі на день помирає і воскресає
будда із бухти аґо
двічі на день полюбили його і порятували його
доки на весь полігон крикнуть що будди немає

а будда – він майже є – осьдечки – майже він
піною часу вкритий
         – тонкою
                 – грайливою
люди і риби приходять
                    – кожне своїми припливами
люди звіряйтеся з місяцем
   риби встаньте з колін

глянеш на цей світ – моторош
   глянеш на той світ – вутло
води свої перестелиш двічі на вічність
на полігоні неба самі лиш птахи комічні
кранькають –
   будда є
          і водночас немає будди

на полігоні неба усе ще припливи й відпливи
старенький нетяга місяць мовчить – не чіпайте його
люди і риби смертні
      – будда із бухти аґо
нічого про це не знає –
      будда щасливий