Опубліковано: 2008.01.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Артур Томський

Стаючи дійсним

Не ті слова казав останні роки,
частіше „так” і надто мало „ні”,
і був мій стиль гладеньким і „високим”.
Так день при дні.

А потім мовчки, тихо, осторонком,
щоб не наврочити, допоки „на коні”,
і знов прикинутись.
Щоб далі рік за роком,
і день при дні.

Лиш якось раз, втомившись тої вдачі,
я захотів сказати все як є,
та ціпить зуби
і чавунне наче
зрадливе піднебіння не моє.
Не повертається язик, горять легені,
несамовито серце стугонить,
як гейзер рвуться фрази нечисленні,
карбуючи мене живим на мить,
карбуючи неначе із граніту...
але заходиться від сміху підлий біс:
Юрба волає, рве на клапті літо,
відвертості вигукуючи „біс” !!!
2007
© Артур Томський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10003/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives