Опубліковано: 2006.10.27
Поетичний розділ: Філософська лірика

Станіслав Бойко

Для людей

                           Отдать себя на плац живьем,
                           Пройти сквозь строй центурионов
                           И во спасенье миллионов
                           На Лобном месте умереть...
                           В который раз ложится плеть
                           На окровавленные плечи,
                           А обезумевшее вече
                           Вовсю вкандирует: "Варавву!"
                           И посылает на расправу
                           Философа из Иудеи.
                           Уже собрались фарисеи,
                           Каиафа разорвал одежду.
                           И враг шептал: "Оставь надежду,
                           Отрекся от тебя Отец"...
                           Колючий терновый венец,
                           Да золотая багряница.
                           И ненавидящие лица.
                           За что? Зачем и для чего?...
                           Через тринадцать сотен лет
                           Костры по миру запылали.
                           И люди, именем Его
                           На тех кострах людей сжигали.
2005
Днепродзержинск
© Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1005/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives