Опубліковано: 2008.01.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Поляков

Речь

Во имя Сына и Отца
Я кровь врага сотру с лица
И залижу былую рану -
Другим отныне, может, стану.
Но будет мучить, будет жечь
Врага живая, злая речь...
Ах, сабля, сабелька моя,
Гуляй во все свои края.
Моря? Ей по сердцу моря,
Моря, как шёлк на бант, кроя.
Ей больше нет ни в чём отчизны,
Она мой главный судия.
Я шёл к врагу на праздник тризны
И вот пришёл... Стою... Не я.

2008
© Андрій Поляков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10107/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives