укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.01.15
Роздрукувати твір

Євгенія Красноярова

WHITE POEMS

1.

Выпей полынной настойки,
и небо расширит свои горизонты.
Свет солнца не будет столь ярким,
глубокие раны в груди
успокоятся.
Пусть ненадолго, но это придаст тебе сил,
и дыханье Земли убаюкает страхи.
Душистые травы окутают терпким степным ароматом...
Путь твой станет так короток...
Ты не заметишь, что выпил полынной настойки.

2.

Билет в город ангелов
стерся в кармане в труху. Что осталось
от детской мечты?..
Или разве не ты
говорила, что все самолеты
над ним пролетают и нужно лишь вовремя выйти,
а если есть карта,
то можно доехать на трапе
до главных ворот его?
Разве не ты говорила,
что он существует?

Я верю... Я верю.
За пачку потертых купюр
покупаю еще один,
трепетно глажу по сгибам,
в карман опускаю,
чтоб снова забыть,
где
находится
аэропорт.

3.

Давай закочуем степями. Высокие травы
нас скроют от мира машин,
их железные жалобы сгинут в глубоком тумане.
Из цепких объятий
Просмоленных ладаном канцерогенов
слепых городов
мы вырвемся в мир тишины,
нарушаемой лишь серебристыми трелями птиц.
В этом мире
благосклонность богов, что прочнее кивлара,
будет вечно сопутствовать нам,
если мы сохраним талисманы
и древний язык, на котором написаны книги оракулов,
знающих все о закатах и лунных приливах.
Ты слышишь их зов?
На рассвете мы двинемся в путь.

2006
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні