Опубліковано: 2006.10.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Микола Чернецький

***

Беги, дитя. Реальность такова,
Что мало в ней достойного печали.
Что выглядит значительным в начале –
В конце таким покажется едва
Тем паче сокровенные слова.
Беги, дитя. Без цели и причины.
Все наши цели противоречивы,
И  всякая по-своему права.
Спеши, дитя. Спеши не упустить
Ни мига из дарованных судьбою.
Ведь если что и властно над тобою,
Так  это парки скрученная нить.
Какой туман. Так это вот и есть
Обыденности образ, как ни  странно.
Клочок дороги, марево тумана,
А что за этим маревом – Бог весть.
Топчи дитя, единственный свой путь –
Извилистый, запутанный, щербатый...
Топчи. А что касается расплаты –
Так это ведь потом... Когда-нибудь...
2006
© Микола Чернецький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1047/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives