Опубліковано: 2008.01.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Сахалтуєв

Мой бедный Крым, ты снова просишь лета...

Мой бедный Крым, ты снова просишь лета,
Стыдясь  своей февральской наготы.
Я узнаю на улочках нелепых
Твои средневековые черты.

Вот эти чуть прищуренные окна,
В которые заглядывать не смей,
И  плач муллы, протяжный и холодный,
Над мусульманской вотчиной своей.

Ты, как герой забытого романа,
Сегодня нелюбим и одинок.
Ты целишься из старого нагана
В свой утомлённый памятью висок.

Мне жаль тебя. Но всё-таки послушай:
Не всё ещё пока предрешено.
Наверное, ты был когда-то дружен
С лукавым и искрящимся вином.

Нектар весны – возьми его, попробуй!
Ты так давно не  пел  и  не  кутил.
Нам предсказали дальнюю дорогу,
И дай нам Бог, по ней теперь пройти.
2003
© Андрій Сахалтуєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10933/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives