Ванда НоваЛижняВстановлюй рекорди, долай кілометри, підкорюй засніжену даль - хай щоки палають, лише би померкла у серці вселенська печаль У вухах – вітри, не гуркочуть поради, і чисте попереду тло, та страх надавив, як шумка автострада, на вкрите безсонням чоло Дорога і пні, й кучугури оголить - на мить не стулити повік, та як же кортить написати з розгону блискучий, без хиб, чистовик .. Падіннями завше обкатує Фатум, хоч як перед ним не блазнюй… І ковзати просто, і легко злітати в прокладену кимось лижню У сплячці зимовій в заметі скрутилось твоє нерозвідане «я», і в’януть на блідості сніжній безсило фальшиві троянди рум’ян… |
2008 © Ванда Нова |