Опубліковано: 2008.02.04
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ванда Нова

Ніч-гарем – 2

Мигдальне печиво, халва, рахат-лукум…
З горнят-наперстків антрацитову гірку
поволі пити, ніби каву, злу безвихідь,
струсивши з пальців ті липкі солодкі крихти,
у ніч глуху зітхання посилати тихі,
снодійне пити в золотому порошку …

Манила диво-блиском клітка золота,
і вабив райський корм. А зголоднілий птах
до сяйних ґрат своє тулив схололе тіло,
дверцята рипнули - і він упав безсило…
Та падолистом позолота облетіла,
і ось тюрмою теплий кут нелюбий став…

Шафран, імбир, кориця - аромат спокус,
пече чужий цілунок, як змії укус…
Усе плекати, як дитя мале, недремно
оте на втечу сподівання - надаремно,
бо вийме очі невсипущий кіт гаремний,
і кинуть в море у зашитому  мішку.
2007
© Ванда Нова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11142/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives