Опубліковано: 2008.02.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Брагіна

Комната с видом

Белый студень и скука вагонная. Dushe moja,
Асфоделя бледны лепестки на открытой ране.
Мы отправимся в Край одинокого козодоя,
Где плетут макраме идиллические пейзане.

Где с рожденья глухих научат играть на виоле,
Где из камня дворцы, а хижины марципанны.
Где пастушке Дузе вышивают рисунок роли,
А Д"Аннунцио Габриэль принимает воздушные ванны.

И в тоске неземной не плывут они над костями
Убиенных невинно и кур с душой голубиной.
Мы болеем собой, тихо лечимся новостями,
Саркофаг восковой украшаем с довольной миной.

Ну так что же, душа моя, не прельщают виды?
Мне из ваших краев не дождаться ни строк, ни взгляда.
Ваши окна темны и картонным плющом увиты,
Серафита моя, марципановая наяда...

Белый студень и скука вагонная. Dushe moja,
Даже в этих краях почему-то совсем не спится.
Мы отправимся в Край одинокого козодоя -
Это робкая, нежная и дорогая птица.
2007
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11414/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives