Опубліковано: 2006.11.01
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Олег Кочевих

Золотограи

Весной он, усыпанный почками,
искрится зелёными искрами,
лучится зелёными лучами,
пока не загорятся светозарные каштаны,
а от них — сирени и акации.

Летом солнце висит на его ветвях
жёлтогорячим апельсином,
а к вечеру, уже диковинным гранатом,
скатывается по крышам,
оставляя лишь яблочную скибку месяца.

Осенью он красуется коваными клёнами,
малиновыми и вишнёвыми закатами,
когда в окнах Левого Берега
блистают золотограи.

А зимой он весь в пухлых полосках
спелого снега на ветках,
тогда небо клубится снежным дымом,
и всё, всё в городе сваяно
из снежного металла.

Киев — что сад,
а люди в нём — пчёлы.
1995
© Олег Кочевих
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1143/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives