Опубліковано: 2008.02.17
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вікторія Анфімова

***

А когда все мосты сгорели,
И уже новый мир построен –
Что оставил ты в том апреле?
Что скребется в сердце порою?

Что читается в легких строчках
Той, что стала опять крылатой?
Почему завершить все точкой
Ты не смог, как хотел когда-то?

Для чего тебе гибкие ветки –
Чтоб умело сплести веревки
И одним движением метким
Вновь опутать словами ловко?

Загляни в свое сердце, странник,
Ощути зов иной дороги…
… Твои плети ее не ранят,
И хранят – твои бывшие боги…
2008
Симферополь
© Вікторія Анфімова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11691/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives