Опубліковано: 2008.02.17
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вікторія Анфімова

***

…А туман, что на город спустился,
Обесцветил зрачки фонарей…
Ты с любовью своею простился,
Раны смазав любовью моей.

Потянулись недель вереницы
Как вода, что уходит в песок…
И пером улетевшей жар-птицы
Ты рисуешь узоры из строк.

Тебе кажется – Богом быть просто,
Только это все самообман.
И поэтому, скрыв собой звезды,
Опустился на душу туман.
2008
Симферополь
© Вікторія Анфімова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11700/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives