Опубліковано: 2008.02.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Світлані Борисенко

Летить літак, в`їдаючися в небо.
Я ж по коліна вгрузла у землі.
Ти щедрістю моєю не погребуй
Невтоптаної, пишної ріллі.

Я вмію колоситися. Прадавні
Родючі сили у мені живі.
І значення немає – чи у травні,
У вересні, у лютому нові

Зернята пригортатимеш рукою.
Аби вони наповнені були
Від сонця піднебесною жагою
І вмінням проростати із імли.

Ти щедрістю моєю не погребуй...
2007
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11804/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives