Дмитро Танський Я АЛГЕБРУ У ШКОЛІ НЕ ЛЮБИВДмитро Танський Вже й дід мене, трапляло, паском бив, Хоча вже й виглядав під парубійка, Бо алгебри шкільної не любив Й приносив у щоденнику лиш двійки. Здавалися уроки тягарем, Мов каторга, ставала мені школа. Від формул я втікав і теорем На вигін погуляти у футбола. Сам од війни безбатьченком я ріс, За мене наковталась мама горя. Довів я математичку до сліз Тим, що назвав придурком Піфагора. Наївним ріс, не можу приховать. Дивуються, що вибився у люди. Казав, навчуся гроші рахувать Й таблицю логарифмів я забуду. Не вчився і багато в чім програв. Частенько переконувавсь наочно, Бо лоб порожній зайве розбивав, Де розрахунки слід складати точні. Опівночі, коли пройде гроза, Бував, засну над списаним конспектом. Присниться математичка в сльозах, Якій спішить на виручку директор. |
2006 м. Кіровоград Вірш створений по зразку мого шкільного життя. Можливо, десь сгущена фарба, але в принципі майже таке було! Не друкувався. © Дмитро Танський |