Опубліковано: 2008.03.05
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анна Долгарєва

***

Актер полевого театра заходит в дом,
сдирает сапог и сбрасывает рюказак.
Мам, говорит он женщине за столом,
меня ж замотало ты не поверишь как.
В общем-то, я вернулся, поесть найдешь?
Снимает второй сапог и к столу идет.
Мама ему режет хлеб, и дрожащий нож
птицей доску скребет.

Мам, говорит он, удача меня не нашла,
ну да не хрен ли с нею, помру непризнанным.
Впору до боли вглядываться в зеркала
и хохотать, хохотать до сердечного приступа.
Знаешь, я разворован, как цветметалл.
Ладно хоть здесь, а то думал, там и сгину.
Мама, ты не поверишь, но я устал
так, что болят локтевые сгибы.

Он все глядит за окно, наконец, разжав
бронхи себе; он говорит – все игра, и
мама тарелку ставит. Руки дрожат.
Тряпку берет и расплесканный суп вытирает.
2008
© Анна Долгарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11969/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives