Опубліковано: 2006.11.03
Поетичний розділ: Філософська лірика

Володимир Білозерський

Неназванное

Божьи ладошки в сумраке шарят,
Вдруг - изумленье в ясных глазах:
В пухлых ладошках маленький шарик,
Синенький шарик – при полюсах!

Разве вещица сыщется краше –
Яркие краски, горы, леса…
Даже Всевышний обескуражен:
«Нешто всё это создал я сам?!»

Лужица-море, ниточки-реки
И океана плещет волна.
А в ореоле два человека,
Двое влюблённых – Он и Она.

Господи, Боже, будь осторожен,
Хочешь, немного им подыграй.
Господи, Боже, только ладоши,
Только ладоши не разжимай!
2002
Житомир

"Каштановый дом", "Радуга":Киев, 2005                  
"Юрьев день","ЮГ":Киев, 2004                              
"Ковчегъ", вып.№2, 2004. АРП "Азъ есмь", Житомир
"Првинция", выпуск 17-й, Запорожье, 2006    
"Вечерний Житомир",№16(631),21/4/2005                    

© Володимир Білозерський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1198/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives