Опубліковано: 2008.03.06
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Сергій Негода

Золотий міст Сан-Франциско



Кішка, що літає, - як крихітка, з личком  зорі "альфи".
Одягнена, як німфа. Вона шикарно говорить по телефону
але  часто повторює в трубку: "О-о-о, маа-а-а..."
А на тому кінці дроту стара мачуха не може зрозуміти
чому дочка говорить з нею  з посмішкою трирічної дитини.
Її  душа тимчасово створює  тривогу  фікс.
І на очах у публіки вона починає танути
переходячи в  створення за образом і подобою.
У неї на золотому мосту сьогодні патрулювання.
Вночі, при великому русі машин
вона спостерігає за рідкісними пілотоходами
і  хапає їх за крила, на яких літають юні самогубці.
Вона  тут для того, щоб стежити за  "клієнтами" Господа.
Сьогодні їх вже більше тисячі чоловік, вони бажають покінчити
з життям, кинувшись з дуже високого Золотого моста у  воду,
об яку не можливо не розбитися на смерть…
2008
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12001/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives