Опубліковано: 2008.03.09
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Олександр Товберг

Велесова   книга

Светлый дождь листву листает, будто
Престарелый слепнущий философ,
Шепчет он: –Все истины забудь ты,
Нет ответов в глубине вопросов.

Шелестит по желобкам, по жилкам,
И слюнявит пальцы, и листает
Книгу Судеб – книгу пережитков,
Ветхую и рваную местами.

Бородой потряхивает влажной,
Добрым взглядом ласково лучится,
Шамкает, что это, мол, не важно,
А вот это, может быть, случится.

Босиком пришлёпывает лужи,
Видит радугу – дугу между мирами,
Дождь кончается, он здесь уже не нужен,
Улыбается, прощается: –Пора мне.

Погоди!.. но каплепад отыгран,
Солнце влагу плавит понемногу,
И раскрыта Велесова книга –
За собой зовущая в дорогу.

14-15.08.02
2002
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12045/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives