укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44184, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.10
Роздрукувати твір

Ярослав Тітенок

Продавец индульгенций

В этом городе пусто,
Только холод и камень.
Жизнь и смерть, счастье с грустью
Поменялись местами.
Век назад пролетевший
Вихрь унёс жизни краски,
Там художник ослепший
Плачет, слушая сказки.
А безумный сказитель,
Потеряв честь и волю
Вспомнит страх позабытый
И наполнит мир болью…
Тихо в городе сером,
Только гулкое эхо
Воет гибнущим зверем
И кричит диким смехом…
Стук шагов еле слышный
Утихает в потёмках,
Раздаётся глас свыше,
(Он запрятан в колонках).
В город входит веселье,
Помогает забыться.
Люди больше не тени!
Только где же их лица?
В город музыка входит,
Скользким змеем вползая.
Карлик кукол заводит -
Воск с живыми глазами…
Красно-серые ленты
Конфети – лишь бумага,
Трупный запах буфета,
Смех в хлопушках – из праха.
Но темнее лишь стало
В ярком свете софитов.
Вышел фокусник старый,
Вместе с ним его свита…
Он жонглировал. Тени
Так послушно кружили.
«Бис!» кричал пьяный гений –
Но его заглушили.
Рёв толпы разъяренной
Что так ждёт избавленья.
И затоптанных стоны,
Что не сыщут прощенья -
Шёл по городу чинно
Продавец индульгенций.
Цепким взглядом змеиным
Осмотрел окна, дверцы
«В руки – по небосводу!
Слова я не нарушу.
Вот билет на свободу,
Лист, ценой в одну душу!»
Он кричал, надрываясь.
Тут толпа повалила.
Плача, ноя, толкаясь,
И надеясь на диво.
Опустел чудный город.
Приютив снова ветер.
Исчезал чёрный порох -
Он опять в мире света.

Лишь художник тоскует,
Крепок лёд на ресницах.
Ночь на небе рисует,
Если солнце не снится.

2007
© Ярослав Тітенок
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні