Опубліковано: 2008.03.11
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Вечір роззувся, босоніж ступив на поріг:
„Вибач, спізнився, раніше звільнитись не міг.
Сонце в обіймах тримало ліси допізна...”
„Тут за тобою квітка зітхала одна,
Довго дивилась, все виглядала мала,
Цвіт дрібно-білий для тебе вона берегла,
Не віддавала нікому ніколи поки
Перші духмяні ніжні свої пелюстки.
Та приголубити ти її так і не зміг –
Квітка розтанула білим туманом в пітьмі.
Я пам’ятаю той запах найтонших трав, -
Він перехожих по пізньої ночі спиняв”.
2007
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12084/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives